На допомогу вчителям 2-х класів, які працюють за новими підручниками з української мови (автори Кальчук М.І., Карась Н.І.).

Особливості  підручника  з української мови та  методичні  рекомендації 

Метою оновлення підручників з української мови  за педагогічною технологією Росток для 2 класу стала необхідність перегляду їх щодо відповідності   Державному стандарту  початкової  загальної освіти та Освітньої програми початкової школи, педагогічна технологія «Росток», яка створена  на основі  Типової освітньої програми розробленої під керівництвом О.Я.Савченко (1-2 класи).

Згідно Державного  стандарту початкової освіти, оновлені підручники забезпечують умови для виконання мети початкової освіти:  «Гармонійний розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, виховання загальнолюдських цінностей, підтримка життєвого оптимізму, розвиток самостійності, творчості та допитливості» та принципів, які забезпечують відповідність  віковим особливостям 6-7 річної дитини, визнання її прав  на навчання через ігрову діяльність, яка забезпечує радість пізнання нею навчального матеріалу й  збільшення часу на її творчість та широке використання  дослідницької й проектної діяльності.

Освітній процес, який забезпечували  підручники 1 класу цілком відповідали меті початкової школи та цінностям  дитинства, але у другому класі не було в системі продовжено цю роботу.  Тому постало завдання у другому класі забезпечити наступність вивчення української мови після першого класу, а значить –  привести в систему зміст та форми роботи відповідно першого року вивчення української мови. Також виникла потреба активніше використовувати в освітньому процесі дослідницьку та проектну діяльність,  яка приноситиме радість дитині та надасть більше можливостей щодо розвитку творчості, допитливості  та самостійності  вже другокласників. З цією метою  удосконалено види навчальної діяльності (групова робота, дослідження,  спостереження), створено особистій простір для діяльності, створюючи умови для власного вибору.

Матеріал розроблено на основі тематичного планування. До кожної теми підібрану велику кількість вправ, щоб учні мали можливість цілісно побачити певну мовну тему та опрацювати їх в системі. Така насиченість вправ дає можливість вчителю, у зв’язку із виділенням різної кількості годин на вивчення української мови школами відповідно робочого плану навчального закладу,  самостійно визначати кількість годин на вивчення певної теми при складанні календарного планування. Ми ж подаємо як можливий варіант календарного планування української мови для І семестру із розрахунку  4 години на тиждень.

На що потрібно звернути увагу вчителям, розпочинаючи роботу за новими підручниками (автори Кальчук М.І., Карась Н.І.)?

 Особливістю вивчення української мови за педагогічною технологією Росток для І циклу навчання у початковій школі залишається навчання через гру, казку, а значить відведення значного місця для  театралізації. (Тому у класі відповідно повинен бути хоча елементарний реквізит, декорації.) Насамперед потрібно знати, що  в нових підручниках внесено корективи в існуючі авторські (Кальчук М.І) лінгвістичні казки. Після ознайомлення з лінгвістичною казкою у підручнику учням надається можливість  (завдання з відведеним  спеціальним місцем) передати  свої враження від почутого чи побаченого в інсценізації, а також передати свої  думки через власні  малюнки або створити їх  в групі. Учні  можуть імпровізувати з репліками, відтворюючи діалоги з  авторських казок, брати  участь у виставі, навчаючись у дії правильно  і доречно добирати інтонацію, міміку, жести, рухи. Після інсценізації школярі діляться театральним досвідом та обговорюють враження від драматизації з позиції учасника чи глядача.

У підручнику вправи побудовано так, щоб учні не відтворювали теоретичний матеріал, а досліджували, висловлюючи свої думки, спостерігали за мовними явищами (звуками, словами, реченнями, текстами) та конструювали їх.  Це  забезпечує розвивальний,  партнерський  підхід до навчального  процесу. Згідно сьогоденних завдань початкової освіти, зокрема І циклу навчання, у посібнику введені нові позначки (основне завдання їх прописано):

  1. Сова з указкою пропонує учням звернути увагу на інформацію, яка буде потрібна учням для правильного і усвідомленого користування усним і писемним мовленням.
  2. Сова без указки просто пропонує прочитати інформацію чи виконати завдання.
  3. Телефон із знаком питання – проектна діяльність учнів з використанням сучасних електронних пристроїв.
  4. У другій частині підручника, у зв’язку із адаптацією учнів у новому навчальному році та певній навченності другокласників (каліграфічного і грамотного письма), введено додаткові позначки:
  • Робота у робочому зошиті має вже робочий вигляд: зошит і ручка.
  • Зайчик пише – удосконалення каліграфічного письма вивчених букв, буквосполучень.
  • Зайчик із блокнотом – запис думок, вражень, почуттів в окремому записнику(це може бути зошит будь-якого формату і навіть блокнот)

Приступаючи до уроків вивчення української мови, рекомендуємо оглянути підручник і зрозуміти  його зміст, ознайомитися із творчими завданнями. Бажано і перший урок провести для ознайомлення учнів із підручником. Виробити разом з учнями основні правила роботи на уроках української мови.

Насамперед  хочемо звернути увагу  вчителів на запропоновану для ознайомлення тему «Правопис слів з ненаголошеними голосними [е] [и]». Вона подається у підручнику на власний вибір: знайомити учнів із таким мовним явищем чи залишати для вивчення вже у 3 класі. Ми вважаємо, що на рівні пропедевтики учні повинні знати про  існування такого мовного явища, так як вони пишуть такі слова. Тому у підручнику є позначка * Для додаткового ознайомлення. І вчитель сам вирішує чи ознайомлювати учнів і відповідно вносить корективи у календарне планування.

Звертаємо увагу учителів також на виконання каліграфічних завдань. Так, повторюючи правильне написання літер, у підручнику їх начерк написано слабонаведеними лініями  з метою полегшення виконання завдання та уникаючи неправильного письма учнями. Рекомендуємо вчителю спочатку нагадити учням правильний начерк букв або показати за допомогою електронних пристроїв, а потім лише  дати їм  можливість  повторити письмо шляхом обведення букв, їх сполучень з іншими, а також написання слів і речень. Після цього можна переписати письмо у  робочому зошиті із сіткою № 1 або провести  аналогічні каліграфічні вправи.

Вивчення  теми «Мова і мовлення»  насамперед повинно стати мотивацією вивчення української мови та стимулом відзначення  Дня писемності. Також учні повинні знати  про наявність в Україні Всеукраїнського конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика. Приступаючи до вивчення цієї теми, вчитель повинен знати,  що підсумковий урок  бажано провести нетрадиційно. Якщо досвід вчителя/ки дозволяє, то це може бути урок-свято, а в іншому випадку учні вивчають вірші, готують усні виступи про мову або паперові чи електронні роботи готують. А щоб було цікавіше продемонструвати свої роботи, то можна запросити учнів з іншого класу, яким буде корисно і повчально послухати учнів саме другого класу про українську мову.

Уроки цієї теми варто інтегрувати з уроками музичного й образотворчого  мистецтв, трудового навчання, навколишнього світу, інформатики тощо.  Тому варто про це обговорити з учнями і мати загальну картину проведення підсумкового уроку.

Виконання вправ з цієї теми повинні виконуватись з врахуванням можливостей учнів та забезпечення класу. Наприклад, вправу 11 можна зробити під ксерокс і кращому учневі в оформленні і підготовці цієї роботи буде надаватися право виступити на підсумковому уроці, отримавши кілька індивідуальних порад від вчителя.

Виконувати вправи у підручнику рекомендуємо кольоровими олівцями, гелевими ручками, для вироблення естетичних смаків та емоційного сприйняття матеріалу, кращого запам’ятовування (обводити, підкреслювати, з’єднувати, розмальовувати тощо).  У змісті казок слід учням рекомендувати  малювати,  домальовувати. Наприклад с. 29-32, учні можуть домалювати фрагменти лісової галявини, лісу, річки тощо.

Щодо утворення палітри слів у підручнику (с.9), то виконання таких вправ пропонується через записування слів кольоровими олівцями, гелевими ручками так, щоб це нагадувало палітру, а над ними  намалювати відповідні предмети. Слова повинні бути яскравими, різних кольорів, красиво написані.

На завершення вивчення цієї теми, перевірочний вид роботи проводиться з діагностичною метою. Учитель матиме загальне уявлення щодо вироблення індивідуальних завдань під час виконання каліграфічних вправ.

Вже під час вивчення теми «Мова і мовлення»   введена позначка «Звірята з телефоном».  Це дослідницькі, творчі завдання, покликані розвивати творчість, креативність учнів. Школярі можуть створювати прості медіапродукти (фото, листівки, комікси, книжечки, стіннівки, колаж тощо) з допомогою вчителя/ вчительки.

 Її введено  на основі проблемно-пошукового підходу до вивчення програмового матеріалу. У рамках вивчення  будь-якої теми, через їх виконання, окреслено ті проблеми (дослідницькі чи проблемні запитання), які  стануть основою практичної роботи дітей у групах чи самостійно. Рекомендуємо вчителям вже на першому уроці, ознайомлюючи учнів з новою темою, замалювати ці позначки, привертаючи увагу учнів, адже  вони даються для виконання  на певний проміжок часу.  Батьки також  можуть прийняти активну участь у шкільному житті дитини, допомагаючи їм знаходити інформацію у різних джерелах, разом готуючи матеріали, костюми тощо.

Після вироблення мотивації вивчення української мови розпочинається конкретне  ознайомлення із мовними поняттями. Спочатку повторюємо вивчений матеріал у 1 класі. Учні вже уміють знаходити літери на малюнку та самі зможуть домальовувати. Ці малюнки повинні бути кольоровими, яскравими. Таку роботу можна інтегрувати з уроками малювання. Головне завдання теми «Повторення вивченого в 1 класі» – повторити вивчений матеріал, налаштувати учнів на те, що вони вже чимало знають про українську мову і багато чому вже навчилися.

Розпочинаючи роботу у  ІІ частині підручника, потрібно учнів знову познайомити з її особливостями. Завдання №2 спонукає учнів до роздумів: А чи все вони знають про звуки? Лише після цього  варто запропонувати  завдання із вправи № 3.  Цей  нетрадиційний  урок  у методиці називається урок-казка із вільною структурою і формою проведення. На такому уроці учні мають право і не писати у робочих зошитах, а лише діяти, малювати. До цього уроку потрібно підійти творчо, враховуючи можливості учнів та класу. (Методика ознайомлення з казкою  описана у методиці).  Учитель/ка може знайомити учнів частинами, ставлячи запитання до кожної з них і підкреслюючи головну інформацію, а можна підготувати інсценізацію з кількома учнями, написавши їм слова на листочках і повісивши за ширмою. Так як до першої теми  «Мандрівка на казкову Галявину звуків» подано 17 вправ, то її можна проводити 2-3 уроки. Дійсно Галявина звуків велика і вміщує багато інформації.  Але вчителю не потрібно ставити за мету, щоб учні все знали про звуки з перших уроків. Вони будуть надалі оволодівати цим матеріалом і постійно повертатися до змісту казок, їх малюнків та демонструвати постійно власні малюнки до придуманих казок. Ці перші 2-3 уроки подають блочну інформацію для загального ознайомлення, а не вивчення. Тому вчителеві важливо спочатку відслідкувати наступне вивчення тем кожного уроку із загальної теми «Звуки і букви».

Переходячи до вивчення теми «Правопис слів», учитель повинен звернути увагу на введення нової позначка з метою надання можливості учня вільно писати на запропоновану тему. Але вчитель/ка можуть запропонувати учням і власну тему, яка стала більш актуальною у класі на даний момент. Після вільного письма учням пропонується записати у рядках підручника простим олівцем слова, які викликали труднощі в написанні. Саме ці слова вчитель/ка повинні взяти до уваги і прийняти рішення щодо часу і місця на уроці для їх ознайомлення чи пояснення правильного написання.

Твердження у підручниках пропонуємо писати простою або гелевою ручкою.

Для малювання предметів до словникових слів пропонуємо завести довідничок, із маленьких файликів, куди складати листочки із малюнками.

                                                            Календарне планування

І СЕМЕСТР 16 тижнів х 4 годин  =  64 години української мови

Календарне планування здійснюється вчителем/вчителькою на підставі навчальної програми (Освітня програма початкової школи за педагогічною технологією «Росток»)  у довільній формі. Воно визначає послідовність та тривалість вивчення   тем.

 Розподіл годин між  темами вважається орієнтовним. У разі потреби учитель/ учителька має право самостійно змінювати обсяг годин у межах вивчення окремих тем та періодично, відповідно поступу учнів,   вносити корективи та   приймати рішення про розподіл  часу на їх вивчення.

Автори підручників пропонують  можливий варіант календарного планування із розрахунку 7 годин на тиждень мовно-літературної освітньої галузі (І семестр: 4 год уроки української мови і 3 години – літературного читання; ІІ семестр: 3 год уроків української мови і 4 години – літературного читання). У разі прийняття школою іншого плану роботи  щодо виділення годин на вивчення мовно-літературної освітньої галузі, учитель/ учителька самостійно корегують години на вивчення тем.

                                                                        2 клас

                                  Орієнтовне календарне планування з української мови

                                                І семестр (64 год – 4 год на тиждень )

Календарний строк Дата проведення           Тема
1     Мова і мовлення

(І частина)

Мета. Формувати в учнів  поняття про мову як найважливіший засіб людського спілкування та усвідомлення ними значення української мови як державної.

 Показати красу і милозвучність української мови та виховувати почуття гордості  за українську мову та любові до неї

  Познайомити учнів із видами мовлення та дослідити  ознаки  культури усного  та писемного  мовлення.

Вступ. Ознайомлення із підручником

Мета. Ознайомити учнів  із темами підручника та  завданнями. Виробити з учнями правила роботи у підручнику.

С. 1-5

2-3     Мова як засіб спілкування

С. 1-13

3-4     Мови світу. Українська мова – державна мова Українс. С. 14-20
5     Ой, яка чудова  українська  мова!

С. 21-25

6-7     Мовлення. Усне мовлення. Вимоги до усного мовлення

Урок-казка «Бажання Зайчика»

С.26-37

8-9     Писемне мовлення. Вимоги до писемного мовлення

Урок-казка

С.38-44

10     Повторення і закріплення вивченого матеріалу

Перевірка  знань та умінь

С.45-46

11     Урок-свято

Мета. Виховувати почуття гордості  за українську мову та любов до неї. Розвивати зв’язне мовлення та розвивати ораторські й акторські  здібності.

12-13     Повторення вивченого в 1 класі

Звуки мови

Мета. Повторити вивчений матеріал про звуки і букви в 1 класі. Вчити  учнів правильно читати (напам’ять або із запису) український алфавіт;

розташовувати  слова за алфавітом з орієнтацією на першу літеру;

користуватися алфавітом у роботі з навчальними словниками.

С.47-52

14     Звуки мови. Позначення звуків буквами

С.53-56

15     Українська абетка. Склад

С.57-62

16     Слово

С.62-67

17     Правопис слів

С. 67-71

18     Речення

С. 72-76

19     Текст

С. 77-80

20     Повторення і закріплення вивченого. Перевір свої знання

С. 81-83

21     Контрольна робота. Списування
22-23        Звуки і букви

ІІ частина

Мета. Виробляти в учнів уміння розрізняти звуки і букви та вчити   позначати звуки буквами.

Вчити називати голосні і приголосні звуки та розрізняти дзвінкі й глухі, тверді та м’які приголосні звуки.

Залучати учнів до експериментування зі словами: змінювати, додавати, вилучати один звук (букву), склад в словах так, щоб вийшло інше слово.

Виробляти уміння правильно вимовляти слова з дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухими;

Вчити учнів правильно наголошувати загальновживані слова та виробляти уміння ставити наголос у них.

Залучати учнів до експериментування  з наголосом: порівнювати і пояснювати  значення слів, які відрізняються лише наголосом.

Урок-казка «Співуча галявина»

С. 5-18

24-25     Голосні звуки

С. 19-23

26-27     Приголосні звуки

С. 24-29

28-29     Дзвінкі та глухі приголосні звуки

С. 30-35

30-31     Позначення звуків буквами я, ю, є, ї

С. 36-39

32-33     Позначення м’якості приголосних звуків

С. 40-44

34-35     Позначення на письмі звуків [шч], [дз], [дж]

С. 45-50

36-37     Розрізнення [г]-[ґ], [ф]-[хв]

С. 51-54

38-39     Повторення вивченого про звуки. Український алфавіт

С. 55-60

40-41     Склад. Наголошені й ненаголошені склади

С. 61-65

42     Повторення і закріплення вивченого матеріалу
43     Контрольна робота. Диктант
44     Аналіз контрольної роботи. Робота над помилками
45     Правопис слів

Мета. Познайомити учнів з основними  правилами орфографії: велика буква на початку речення, в іменах людей, кличках тварин, географічних назвах; позначення м’якості приголосних, правопис слів з апострофом; подовження приголосних звуків; написання букв, що позначають два звуки; перенос слів (з рядка в рядок складами, зі збігом приголосних, з літерами ь, й, буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, апострофом, подовженими приголосними та вчити грамотно записувати слова на вивчені правила.

Урок-казка «Бажання Білочки»

С. 66-70

46-47     Вживання великої букви

С. 71-75

48-49     Перенос слів

С. 76-79

50-51     Подовжені м’які приголосні звуки

С. 80-84

52-53     Правопис слів з апострофом

С. 84-88

54     Правопис слів з ненаголошеними [е], [и]

С. 89-94

55     Повторення вивченого. Перевір себе

С. 94-98

56     Правопис словникових слів. Урок-казка

С. 99-103

57-58     Правопис словникових слів

С. 104-107

59     Повторення і закріплення вивченого матеріалу
60     Контрольна робота. Диктант.
61     Аналіз контрольної роботи. Робота над помилками
62     Повторення і закріплення вивченого матеріалу за І семестр.
63     Контрольна робота. Перевірка мовних знань і умінь
64     Аналіз контрольної роботи. Робота над помилками. Мовні ігри.
Posted in НОВИНИ.

Comments are closed.